Кажуть, що мова — це не лише засіб порозуміння, а й таємничий код, у якому закарбовано генетичну пам’ять нації, її болі, перемоги та найпотаємніші мрії. 20 лютого учнями 8-В класу був проведений виховний захід, присвячений Дню рідної мови. Вони мандрували розмайними стежками української словесності, де кожен звук і кожен склад дихали любов’ю до рідного краю.
День рідної мови — день нашої спільної ідентичності, нашої сили та нашої незламної краси. Це не просто дата в календарі, це день, коли ми згадували, що кожна висловлена фраза — то відлуння наших предків і тиха молитва за майбутнє.
Кажуть, що мова вмирає, коли її не чути в кожному домі. Але сьогодні, слухаючи, як восьмикласники декламують вічну поезію Тараса Шевченка та Ліни Костенко, ми відчули: наше слово живе, пульсує і надихає!
Восьмикласники довели, що українська — це мова майбутнього. Вона сучасна, гостра, наче сталь, і ніжна, наче цвіт калини. В інтелектуальних роздумах ми відкривали нові грані знайомих слів, які засяяли сьогодні по-новому.
Плекаймо наше слово, бо в ньому — ми самі!
