Уже стало доброю традицією проводити заходи, присвячені Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті Нестора Літописця. Із покоління в покоління, в часи розладу та піднесення, наші предки передавали нам скарб – рідну мову. Народ плекав її у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
Цього року програма предметного тижня була, як завжди, досить насиченою. Учні Рожнівського ліцею «Гуцульщина» мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної української мови. Конкурси, мовні ігри, філологічні турніри, тренінг «Лінгвістичні смаколики» спонукали учнів до творчості й пізнання, викликали ще більший інтерес та бажання вчитися, сприяли розвитку креативності, вчили бути спостережливими, кмітливими та винахідливими.
Саме сьогодні, в нелегкий час для нашої держави, а особливо для її мови, проведені заходи є важливими і особливо актуальними.
Мова – це серце нації і канва, на якій народ вишиває узори свого буття. Мова – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, своє минуле і майбутнє. Мова – це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ постійно докладає свій досвід, розум і почуття.
25 жовтня у ліцеї було організовано написання диктанту національної єдності. Учні активно долучилися до цієї акції і написали свій диктант для піднесення статусу української мови, її престижу, піднесення рівня мовної освіти, удосконалення навиків майстерного володіння словом.
Завершився предметний тиждень, а любов до рідної мови залишається на все життя. Уся шкільна родина ліцею переконана, що відзначення Дня української писемності та мови гуртує всіх українців на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду, адже кожен народ відбудеться лише тоді, коли усвідомить себе у рідному слові. Тому треба любити рідну мову, берегти й захищати, як найкоштовніший скарб. Такі свята гартують усіх нас на шляху зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові. Чудовий настрій, любов до рідного краю, гордість за свою мову і народ відчули учні в цей день і понесли це в свої сім’ї та домівки.
