Мова – це душа нації, яка постійно росте і збагачується. Українською мовою розмовляли такі легендарні постаті, як Іван Франко, Тарас Шевченко, Ольга Кобилянська й ще багато інших велетнів нашої культури. Нашу мову цькували, принижували, забороняли, однак вона, як маленький зелений, на перший погляд, слабкий росточок, потужно проривала найтвердіші асфальти цих заборон.
Сьогодні, у День української писемності та мови, українці по всьому світу об’єдналися навколо спільної традиції — Радіодиктанту національної єдності. Це не про іспит чи оцінки. Це про відчуття плеча, про солідарність і про те, що нас не зламати. Ліцеїсти та вчителі Рожнівського ліцею «Гуцульщина» також долучилися до написання радіодиктанту «Лист, який не закінчується». Його автор – письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
Уперше в історії радіодиктанту текст читали удвох – учитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка Даша Астаф’єва.
Писати диктант сьогодні — це наш спосіб сказати: «Ми є. Наша мова живе, розвивається і звучить на весь світ». Це маніфест нашої сили та ідентичності.
Дякуємо кожному, хто береже, плекає та захищає українське слово. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
