Бандуристе, орле сизий,
Добре тобі, брате,
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну,
Тебе виглядають…
В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким самородком українців є
Т. Г. Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу.
Шевченко для України – не просто народний поет, геніальний митець, якого доля обдарувала багатьма талантами. Національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець – так його називають українці.
Перші весняні дні для шанувальників літературної спадщини Великого Кобзаря – це можливість щоразу по-новому осмислити його поетичні та прозові твори, краще осягнути минуле, зрозуміти сучасне й себе в ньому.
Щороку на початку березня в Рожнівському ліцеї «Гуцульщина» імені Федора Погребенника відбувається низка заходів, яку традиційно називають Шевченківським тижнем.
Упродовж Шевченківських днів учителями-словесниками на уроках української літератури були проведені бібліографічні хвилинки, вікторини, присвячені вшануванню життя та творчості Великого Кобзаря. У ході роботи використовувалися інформаційно-комунікативні технології, інтерактивні методи, що сприяло кращому засвоєнню матеріалу учнями, вихованню поваги до творчості митця, залучення дітей до глибин шевченківської мудрості, утвердження його духовних заповідей як важливого чинника консолідації суспільства.
Т. Шевченко є однією з найвищих вершин духу світового, одним із найбільших мислителів світу і водночас нашою українською совістю, нашим порадником, нашою найбільшою правдою. Тому сьогодні ми повинні знати творчість цього геніального поета. Бо без цих знань ми не маємо права на самоповагу. Богдан Лепкий якось сказав, що Кобзар дав нам «історичну програму на всі віки». Говорячи про Шевченка, ми думатимемо про самих себе. Він і досі є нашим дзеркалом, вдивляючись у яке ми, хочемо того чи ні, змушені питати себе, хто ми є і які ми є.
Творчість Т. Шевченка є імпульсом до розуміння суті української історії, життя народу. Із упевненістю можна говорити, що «Шевченко виступає сьогодні духовним будівничим нашої держави», через сприйняття поетової спадщини народ України «національно самостверджується, морально зміцнюється, духовно очищується».
