Писанка – символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символ сонця, тепла і вічності, а також незамінний атрибут Великодня.
Творіння Божої краси у мить натхнення,
Весна… Великдень… Боже Воскресіння…
І писанка, як серця одкровення,
Як Боже й людське трепетне творіння
У рамках проекту «Все буде Україна» проведено захід «Природа у писанці», метою якого є формування у дітей та молоді високих духовних цінностей, виховання любові до національної культури, пошук нових форм і методів екологічного виховання шляхом збереження традицій весняної обрядовості.
Учасниками заходу стали діти вимушено-переселені з різних областей України, які у даний час навчаються у нашому ліцеї, члени нашого клубу «Юні лісові рейнджери», члени географічно-краєзнавчого гуртка, представники учнівського самоврядування, дирекція та педагоги нашого освітноьго закладу. Про історію карпатської писанки, значення символіки та знаків розповіла керівник клубу «Юні лісові рейнджери» Марія Кричун.
Карпатська писанка – це своєрідна народна живописна мініатюра, відома із сивої давнини. Беручи в руки розмаїто-барвисте яєчко, ми передусім милуємося його красою, вишуканим орнаментом і мало замислюємося стосовно семантики, символіки, колишнього ритуального значення. І саме
під час цієї зустрічі діти не тільки познайомились, але й мали можливість «доторкнутись» до природи через сакральне мистецтво писанки, її символіку, адже кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у світі природи, адже любов і повага до рідної природи завжди об’єднує народ у захисті власної держави України.
Майстер-клас з писанкарства – це не просто цікаво проведений час. Дітки навчились власноруч створювати традиційну великодню прикрасу – писанку! У нашому закладі провели такий майстер-клас керівник географічно-краєзнавчого гуртка вчителька географії Галичук Олександра Василівна та староста гуртка учениця 9-А класу Галичук Іринка. Вони розповіли про писанкарство – давнє обрядове весняне дійство, познайомили з традиціями, що пов’язані з написанням та використанням писанок. Торкнулись теми символів, їх походження та значення. Навчили готувати яйця до роботи, розводити фарби, написали разом з дітками дві традиційні писанки – багатоколірні: дубовий листок та ружку. Щоб намалювати писанку потрібна вода, вогонь, віск і чисте серце.
Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості. Вони символізували вияв загальної любові до братів і сестер у Христі взагалі, дарувалися друзям, родичам, знайомим. Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство, вкладаючи в це душу.
Старі люди кажуть: доки люди писатимуть писанки, доти у світі існуватиме любов. Хто б міг подумати, але цій традиції тисячі років! Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Саме тому ними обмінюються та дарують їх рідним та друзям.